Комунальне підприємство «Агентство розвитку Дніпра» було створено міською владою у листопаді 2016 року. Подібні агентства існували у 1990-ті роки в Польщі, Словаччині, Німеччині та в інших країнах, які переходили до ринкової економіки. Вони розподіляли інвестиції та технічну допомогу з Євросоюзу. Цікавий європейський досвід вирішили не тільки використати, а й розвинути у Дніпрі, розповідає керівник агентства Володимир ПАНЧЕНКО. 

– Наше агентство має два основні напрями – інвестиційно-бізнесовий та гуманітарно-туристичний. Перший – це все, що пов’язано із залученням іноземних і внутрішніх інвестицій. Дуже часто вважається, що іноземні інвестиції – це панацея. Але, як правило, іноземці приходять лише тоді, коли нормально працюють внутрішні інвестори. Залучати їх можна різними засобами. Основним є створення інвестиційного клімату, на що ми впливаємо лише частково, насамперед, через облаштування комфортного міського середовища та інфраструктури міста, яка починається з «вхідних воріт»: залізничного вокзалу, аеропорту, автошляхів. Можна сказати, що у нас нормально працює залізничний вокзал. Зараз іде масштабна реконструкція привокзальних територій, передбачено два виходи з вокзалу з автостоянками, щоб людям було комфортно приїхати до нас. З автомобільними «воротами», якщо відверто, поки погано. Центральна влада не справляється з ремонтом доріг, і над цим треба працювати. Нарешті, аеропорт – нещодавно уряд вирішив, що у нас таки будуть нові «повітряні ворота». Хоча й відразу на два міста – Запоріжжя і Дніпро.

ГРОМАДСЬКО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР – ЗАМІСТЬ ПРОМЗОНИ 

– Які умови для інвестицій створюють у Дніпрі? 

– Насамперед, це індустріальний парк Innovation Forpost. Замість колишньої промзони – громадська територія з виставковим, торговельним центром, дуже великий науковий блок, а також аерокосмічне підприємство «Ноосфера» та екологічно чисте виробництво електронних вагів, трансформаторів і різних комплектуючих. Вони з’являться протягом двох років, зараз іде підготовка території, на якій ще донедавна діяв мартен.

Намагаємося полегшити діяльність бізнесменів, які захочуть побудувати своє виробництво, – пришвидшуємо це майже на рік. І вони, дійсно, реагують на ці умови, тому що на 30% земельних ділянок у нас вже є меморандуми про наміри. Отже, бізнес приходить навіть за відсутності податкових пільг, які є в індустріальних парках за кордоном.

Поки що аерокосмічна сфера й інші підприємці відчувають великий брак працівників. З початком війни багато спеціалістів виїхало за кордон і не збираються повертатися. Тепер треба молодих людей навчати. Тож місто разом із центральною владою може надавати допомогу, наприклад, у підготовці професійних кадрів.

Інші методи залучення інвесторів – надання їм безкоштовного супроводження в рамках проектів. Це теж цінується іноземними бізнесменами. Для цього є консалтингові компанії, але вони беруть за це гроші. Важливим напрямом діяльності агентства є й стратегічне планування.

«МИ МОЖЕМО ЗБІЛЬШИТИ ДОХОДИ ВІД ТУРИЗМУ У П’ЯТЬ РАЗІВ»

 – А що може привабити до Дніпра туристів?

– Наше місто завжди було закритим ще з радянських часів, і воно залишається таким. Навіть бізнесмени не дуже уявляють, що у Дніпрі можна розвивати туризм, бо у нас немає середньовічної архітектури або моря. Тому ми зараз перебудовуємо міську інфраструктуру для цього і змінюємо свідомість бізнесменів.

Можна створити, наприклад, мегафестиваль, на який приїжджають сотні тисяч людей. Це тягне за со-бою розбудову інфраструктури, зокрема готелів та ресторанів. Наприклад, етнофестиваль «СамарДніпроФест» зібрав десятки тисяч людей. Ми відродили також джазовий фестиваль. Почали проводити книжко-вий фестиваль, масові спортивні змагання. Такі заходи мають збирати не десятки, а сотні тисяч людей у перспективі. Потім бізнес сам починає шукати можливість створити щось на зразок Ейфелевої вежі, яка колись бу-ла символом технологічного прогресу, а потім стала візитівкою Парижа.

А ще ми пропонуємо концепцію «Міста вихідного дня». У нас з’явився середній клас, який може подорожувати з дітьми як за кордон, так і Україною – на два-три дні. Нещодавно ми ухвалили першу туристичну програму, яку довго критикували – де ж мільйони туристів? Але треба створювати продукти, туристичні маршрути, і тоді все буде.

На центральній площі Дніпра з’явився туристично-інформаційний центр, створений за кошти мерії. Це атрибут будь-якого міста в Європі, де можна дізнатися про туристичні маршрути, музеї, театри, придбати сувеніри й путівники. Хочемо відкрити такий центр і на залізничному вокзалі.

Зараз вважається, що Дніпро відвідує 168 тисяч туристів на рік, але ця цифра суттєво занижена. За нашими оцінками, виручка від туризму становить 400 мільйонів гривень на рік, проте вона в основному «в тіні». Але ці гроші все одно залишаються у місті й так чи інакше працюють. Думаю, що ми можемо збільшити доходи від туризму у п’ять разів. У місті є 58 готелів, але вони не заповнені. У нас поки що мало дешевих хостелів. Звичайно, там немає великого комфорту, але молода людина може переночувати. Молодь створить рух, а за цим піде й інший турист, на якому можна заробити. Також ще не закритий сегмент «трьох зірок», немає «подієвих» готелів, які потрібні під фестивалі, карнавали, спортивні змагання.

«45 КОЛИШНІХ ПРОМИСЛОВИХ ЗОН, В ЯКІ НАСТАВ ЧАС ВДИХНУТИ НОВЕ ЖИТТЯ»

 – Але про згадані події і про саме місто на Дніпрі мають знати якомога більше людей.

– Ми вважаємо, що в нашій роботі дуже важлива гуманітарна складова. Під час декомунізації у Дніпрі було перейменовано орієнтовно 320 вулиць та площ. Тому ми створили програму інформування населення для роз’яснення нових назв. Наші співробітники разом зі студентами проводили на перейменованих вулицях спеціальні виставки, зустрічалися з мешканцями.

Зараз починаємо популяризувати історію районів міста, бо Дніпро складається з десяти різних населених пунктів, які існували задовго до того, як імператриця Катерина заснувала Катеринослав.

Цікаво, що в 1990-х роках телефонні книжки збігалися з даними переписів населення, які відбувалися в період заснування Катеринослава. Козацькі прізвища, незважаючи на великий рух населення підчас індустріалізації, збереглися. Це цікаве явище, про яке людям потрібно знати більше.

Ці райони займають своє місце в стратегії побудови індустріальних та розважальних парків. У нас їх буде багато – в місті існує 45 колишніх промислових зон, в які настав час вдихнути нове життя. Є місця, де можна зробити екологічно чисте виробництво, в інших – громадські зони. Зараз у розробці 14 таких місць. Поки що можна впевнено казати про п’ять розважальних парків, але місто наразі готове до створення ще двох: це парк Стара Самара, де є стародавня фортеця з археологічною зоною, а друге – гребний канал на Дніпрі, який має перетворитися на спортивний парк. Щодо інших проектів, то зараз активно шукаємо інвесторів для місць, де відбуватимуться джазовий і книжковий фестивалі, а також для розвитку програми «Місто вихідного дня».

(с) Вадим РИЖКОВ. «Маршрут №1. Дніпро»/Щоденна всеукраїнська газета «День»

Share This