«Україна мусить мати власні яскраві приклади дієвої системи управління відходами, – каже доктор економічний наук, директор «Агентства розвитку Дніпра» Володимир Панченко, – на кшталт Центрального регіону у Польщі. Вармінсько-Мазурське воєводство поділено на кілька регіонів, кожен з яких має свій центр – Обласну комунальну систему переробки відходів (RIPOK). У Центральному районі це комунальна станція по обробці відходів в м. Ольштині (ZGOK)
. ZGOK приймає більшість відходів, що утворюються в домашньому господарстві. До ZGOK надходять як змішані, так і відсортовані відходи. Ця станція обслуговує 500 тис. населення, захоронюючи оброблені відходи на полігоні за 100 км від міста (навіть не на самому переробному заводі, до чого звикли в Україні). Лише, вдумайтесь в цю цифру, 8% від прийнятих відходів, які є інертними матеріалами, що не мають запаху та не шкодять довкіллю захоронють на полігоні. В самому Ольштині навіть відсутній полігон безпосередньо біля станції по обробці відходів, бо він не потрібен».
До того, як «Агентством розвитку Дніпра» був запропонований проект будівництва комплексу з обробки відходів, фахівці відвідали комунальну станцію по обробці відходів у польському місті Ольштин, де детально ознайомились з їхньою роботою.
ZGOK Olsztyn sp z o.o. – механіко-біологічний комплекс, є регіональним муніципальним заводом з обробки відходів центрального району Вармінсько-Мазурського воєводства. Його було збудовано упродовж 2013-2015 років. Наразі обслуговує 37 комун з населенням 500 000.
Комплекс в Ольштині спеціалізується на виготовлені RDF (тверде відновлене паливо), яке в подальшому передають на цементні заводи. Важливо відмітити, що ці комплекси є самоокупними. Але є нюанс в тарифі. Формування тарифів в Польщі передано на місця. Органи місцевого самоврядування за рахунок вивчення морфології відходів, налагодженої системи збору і переробки відходів, формують свої економічно вигідні тарифи. Комплекси з обробки відходів за рахунок тарифу заробляють на свою діяльність і навіть мають невеликий прибуток. До речі, у Польщі теж виникали питання екологічної безпеки в спілкуванні з мешканцями, але органи місцевого самоврядування донесли їм думку про те, що набагато небезпечнішою є ситуація, коли відходи лежать на сміттєзвалищах необроблені. Тому, необхідно будувати такі об’єкти, аби частину відходів перетворювати на вторсировину, яка піде на подальшу переробку, і, відповідно, зменшить генерування відходів на полігонах.
Польській досвід доводить наскільки важливо доносити до мешканців правдиву інформацію про обробку відходів і які можливі вигоди від цього процесу. Багато часу нам різні псевдоспеціалісти говорили про те, що бізнес на смітті є дуже вигідним. І якщо продати биті пляшки, пластик і папір, то це принесе великі кошти. Це неправда. Весь бізнес з обробки відходів здійснюється за рахунок того, що оплачують мешканці. Тут працює принцип – «забруднювач платить». А частка проданих матеріалів складає всього 10% доходу підприємства. Вартість переробки однієї тонни відходів на заводі коштує близько 100 євро (включаючи амортизацію обладнання). Якщо кожна людина в рік продукує 0,3 тонни відходів, то в рік кожен має заплатити 30 євро за обробку відходів, тобто 2,5 євро на місяць. Ще важливо розуміти, що левову частку фінансування будівництва заводів Польщі сплачував Євросоюз, дуже часто у вигляді безповоротної допомоги, а ми в Україні маємо залучати кредитні кошти. Поляки ще 30 років тому знали, куди вони хочуть йти. А ми все думали, чи на Схід чи на Захід.
Також варто приділяти велику увагу екологічному просвітництву. За два роки у Польщі витратили на підтримку пояснення і навчання близько 10 млн євро. В доступній, ненав’язливій формі доносять інформацію. У перший період розповідали, що зміняться правила щодо сортування, адже раніше розділяли сміття лише на сухе і мокре. Після того, мало відбутись сортування на 5 різних видів і, відповідно, пів року попереджали про це всюди: в ЦНАПах, школах, садочках. Мультяшний герой Суперсортер навіть був частим гостем свят в різних частинах міста. Поляки ставили спеціальні стенди, збирали найпоширеніші запитання мешканців і надавали на них відповіді. Що робити, якщо в тебе маленька кухня, чи потрібно мити пляшки перед тим, як їх викидати? Тому, якщо ми будемо сортувати, якщо у нас будуть створені відповідні для цього умови, то відповідно, не буде так багато сміттєзвалищ. Навіть в Польщі цей шлях був досить довгим, спочатку сортування на два види, тепер на п’ять видів. І якщо ми зараз хочемо зменшити кількість відходів, які ми продукуємо та які потім захоронюються на полігонах, то ми повинні почати сортування вже зараз.
