Будинок губернатора, що на вул. Воскресенській, 14 (на другому поверсі якого з кінця 2016 р. розташовано офіс «Агентства розвитку Дніпра»), зведений ще у ХІХ столітті. Приміщення побудовано в неоготичному стилі. За роки існування неодноразово змінювало призначення. У 1850 р. тут знаходився англійський клуб. Сюди приїжджала відпочити еліта Катеринослава. З 1887 споруда стала будинком для Катеринославських губернаторів. У 2020 р. тут розпочато комплексні роботи щодо створення сучасного та інтерактивного Музею історії Дніпра (МІД). Наразі музей все ще закритий для відвідувачів. Через складну карантинну ситуацію сьогодні складно назвати точну дату відкриття. Проте занавісу інтриги наповнення МІДу та його фішок привідкрили на фейсбук-сторінці Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
Тож, рушаймо в цікаву мандрівку.
«Будівля музею – це пам’ятка національного значення, зведена у середині ХІХ ст. У холі демонструється спеціально створений для МІД фільм про Будинок губернатора. Тут же відвідувачі за допомогою інформаційної панелі отримують усю необхідну інформацію, яка дозволяє зорієнтуватися у музейному просторі.
Перша музейна зала має назву «Архітектура». Відвідавши її дізнаємось як виникло та зростало наше місто, які давні архітектурні стилі можна відшукати у сучасному Дніпрі. У залі представлена справжня катеринославська цегла, ліпнина, документи про нерухомість. Побачити усі архітектурні шедеври можна, переглянувши фільм «Архітектурне обличчя міста». Ще одним унікальним продуктом МІД є фільм «Місто, якого не було». Це історія про невтілені проєкти міської забудови, про будинки, до яких не завітати, та навіть цілі вулиці, якими не пройти. Мобільний додаток MyMID перенесе вас до катеринославської квартири. Більше дізнатися про історію забудови та архітектури нашого міста у цій залі можна через інформаційну панель.
Зала «Історія соціально-культурної сфери» має чимало інтерактивних зон. Відвідувачі самостійно можуть скористатися патефоном середини ХХ ст. та послухати платівки, спіймати хвилю «Голосу Америки». Посидіти на автентичному дивані середини минулого сторіччя та погортати старі журнали. У зоні шкільної освіти – зазирнути до портфеля школяра 1970-х рр. У залі «Історія соціально-культурного життя» можна провести справжні експерименти з фізики, скласти до купи рештки горщика ХІХ ст. та відчути себе археологом, а також ретельно розгледіти давні скам’янілості. Всі ці зони відвідувачі можуть дослідити самостійно. Відчути історію на дотик. У цій залі, як і у попередній, втілено проєкційний дизайн. Тут демонструється три спеціально створених для МІД фільми «Освіта», «Культура» та «Медицина». А дізнатися більше про ці теми дозволить інформаційна панель.
Зала «Історія суспільства» зараз складається із двох виставок. Перша присвячена почесному громадянину міста – Олександру Полю. Її основу складають археологічні знахідки Севастопольського парку. Друга присвячена людям, які підтримали створення музею «Творимо музей разом». У цій залі за допомогою комп’ютерної графіки було оживлено старі фотографії з родиною Олександра Поля, міським паводком поч. ХХ ст., Будинком губернатора та Хрєннікових. Також, було розроблено коротку графічну анімацію, присвячену Олександру Миколайовичу. Більше про життя цього діяча можна дізнатися через інформаційну панель.
Зала «Історія торгівлі» є інтерактивною за своїм дизайном. Тут відвідувач переноситься у справжню катеринославську крамницю та може доторкнутися до автентичних предметів давніх часів. Кожен охочий може скористатися касовим апаратом 1912 р. За допомогою рахівниці розрахувати решту. А на справжніх вагах з Озерки 1950-х рр. дізнатися про вагу різних товарів та речей. Ця зала, як і попередні, має інформаційну панель, де можна дізнатися про старі ринки Катеринослава, відомі кафе та ресторани Дніпропетровська, улюблені крамниці городян тощо.
Остання зала має назву «Дніпро, пороги, мости». Говорити про Дніпро і не бачити його досить складно. Тому, відповідно до загального проєкційного дизайну було створено спеціальний науково-популярний фільм, в якому лоцман дніпрових порогів розповідає, як раніше виглядало Дніпро, як у нашому місті було створено перші мостові переправи».
