У Дніпрі створять історико-музейний комплекс «Парк тоталітарних періодів». Головна мета – зберегти бюсти і пам’ятники часів Радянського Союзу і дати можливість всім бажаючим не тільки дізнатися про епоху тоталітаризму, а й відчути її. В інтерв’ю «Дніпропетровській панорамі» директор «Агентства розвитку Дніпра» Володимир Панченко розповідає, яким чином ідея втілиться в життя і як буде виглядати майбутній парк.
Скажіть, за яких обставин і кому прийшла ідея створення історико-музейного комплексу?
Ідея виникла у «Агентства розвитку Дніпра» фактично з початку каденції мера, ще до виборів. Борис Філатов відстоює позицію, що наше місто – мультикультурне.
Також, мер підтримує ідею народження нової політичної нації, яка пам’ятає і шанує свою історію. Для цього потрібно, по-перше, легітимізувати пам’ятники і зберегти їх за будь-яких обставин. Адже бюсти – це символи та частина нашої історії. По-друге, потрібно історично «виховати» населення, перш за все молоде.
Коли ми отримали «добро» з боку міськради на створення «Парку тоталітарних періодів», тоді і почався творчий процес. Згодом ми розгорнули активну роботу над ескізами майбутнього музею.
Де буде знаходитися «Парк тоталітарних періодів»?
Його розмістять на території індустріального парку Industrial Forpost на Слобожанському проспекті.
Коли дніпряни зможуть відвідати музей і ознайомиться з артефактами?
Створення «Парку тоталітарних періодів» – це комплексне багаторівневе завдання. Розробка на даний момент знаходиться в стадії ескізу.
Ми сподіваємося, що в 2018 р. перейдемо до етапу проектування і вже до кінця року розмістимо пам’ятники. Більшість з них ми успішно ідентифікували і провели інвентаризацію. Ми знаємо, де вони знаходяться, і, як тільки буде готове місце – перевеземо їх.
Коли буде запущений концепт і проектування – ми займемося залученням грантових коштів донорів та інвесторів.
У найближчі три роки ми запустимо музей в тому вигляді, в якому він повинен існувати.
Що буде представляти із себе «Парк тоталітарних періодів»?
В першу чергу плануємо, що музей буде мати велику туристичну привабливість. Сподіваємося, що парк також стане складовою економіки міста.
Важливо розуміти, що майбутній історичний комплекс – це не просто склад ідолів.
Наша мета – показати епоху за допомогою контрастів: з одного боку – сюжет про те, як радянська ідеологія негативно впливала на соціум, а з іншого – демонстрація позитивних сторін.
Ні для кого не секрет, що за часів ідеологічних чисток тоталітарного режиму вчених, конструкторів та інших представників інтелектуальних еліт часто садили в тюрми, вішаючи ярлик «ворога народу», відриваючи від сімей. Але ці ж люди створювали літальні апарати, зброю, різні проривні розробки переважно для військової сфери, які використовують і сьогодні. Часто посмертно на їхню честь називали вулиці, в тому числі і українських, міст.
Те ж саме можна сказати і про легендарну ковбасу за 2 рубля 20 копійок. У нашому музеї буде магазин з такою ковбасою, а з протилежного від нього боку – фотоінсталяція величезної черги за продуктами. Сучасна молодь не зовсім розуміє, що таке черга. Ми покажемо це наочно – у вигляді макету.
Ми хочемо реально показати дефіцит. Людська пам’ять влаштована так, що з часом забувається все погане і згадується, в основному, гарне: ковбаса, щорічний відпочинок в Криму, феноменальні на той час розробки тощо. Завжди є дві сторони медалі. Той факт, що тоталітарній епосі властива виключно біла сторона – міф.
Ми не ставимо собі мети перетворити нашу експозицію в кітч. Ми хочемо зобразити епоху в рамках концепції чорне / біле, сторона темна – сторона світла.
Що стосується пам’ятників, вони не будуть статичними. Вони будуть рухатися в залежності від часу доби: вдень ідоли будуть «напівлежати», що символізує крах тоталітарного режиму, а ось вночі – підійматися, підсвічені червоним кольором, який символізує кров. При цьому, на стінах за ними за допомогою комп’ютерної графіки будуть показані імена жертв першої громадянської війни, післявоєнного періоду і режиму 60-70 років.
Скільки буде коштувати вхід в музей?
У планах викликати зацікавленість соціуму. На даний момент важко розрахувати кошторис. Але плануємо зробити відвідування музею доступним як для школярів і студентів, так і для туристів.
«Ми хочемо відкрити Дніпро для світу», – так звучить слоган нашого агентства. Створення парку – це один з елементів такого процесу.
Скільки потрібно коштів для втілення ескізу в життя?
На 2018 рік ми запитуємо з бюджету міста суму в розмірі двох мільйонів гривень. Цих грошей буде достатньо для проектування і першого розміщення артефактів, їхнього збереження.
Якщо говорити про оформлення зони в рамках реконструкції, то вона може обійтися в кілька сотень тисяч доларів. Якщо в гривнях – це може коштувати навіть десять мільйонів гривень.
Яку конструкцію матиме «Парк тоталітарних періодів»?
Парк займе 800 квадратних метрів закритого простору і близько гектара – відкритого. Сам музей умовно буде розділений на дві частини. Одна частина буде мати двоповерхову структуру, а друга (на її території будуть розташовані пам’ятники) – послужить відкритою експозиційною зоною.
На другому поверсі музею буде знаходитися коворкінг-ресторан. Коворкінг в широкому сенсі – це підхід до організації праці людей з різною зайнятістю в загальному просторі. Це сучасний підхід до спілкування. Місце вдале, і тому ми переконані, що відвідувачів там буде багато.
Ресторан запланований досить великим і зможе виділятися дуже демократичними цінами. Поруч буде паркінг.
У музеї відкриється сувенірна крамниця. Примітно те, що з ресторану можна буде потрапити в сувенірну лавку.
Також, родзинкою можна назвати музей російської сучасної пропаганди – елемента гібридної війни, яка триває.
Що стане родзинкою комплексу?
Ми створимо музей, з огляду на проблеми вже існуючих. Наш комплекс буде більш компактним, інтерактивним, максимально сучасним.
Родзинкою стане вулиця «сплячих» ідолів, які будуть «жити» в денний і нічний час доби по-різному. Днем ідоли «сплять», а вночі – «прокидаються».
Музей, в першу чергу, повинен жити. Це книга збільшеного розміру, яку ти читаєш. Але епоха книги вже пройшла. Зараз у нас епоха медіа: все рухається, переходить з онлайну в офлайн і назад. Так само повинен функціонувати і музей.
«Парк тоталітарних періодів», згідно з нашим проектом, стане саме таким. Він буде «пульсувати».
Як ви вважаєте, як поставляться дніпряни до створення «Парку тоталітарних періодів»?
Коли публіка дізналася про те, що ми збираємося створити «Парк тоталітарних періодів», до нас почали звертатися люди, у яких збереглися оригінальні книги того часу, скульптури, таблички з назвами вулиць та інші артефакти.
Я вважаю, що наш об’єкт викличе чималий інтерес у жителів міста і іноземних туристів. Наші попередні консультації говорять про те, що це стане досить захоплюючим явищем для дніпрян. Я вважаю, що наша молодь буде в захваті від історій, які будуть наочно продемонстровані.
Розуміння історії – це завжди можливість зрозуміти суть того, що відбувається в сьогоденні і вчитися бачити у всьому дві сторони. Позитивний міф СРСР – це частина російської пропаганди, і наші люди повинні знати все.
