Через імплементацію нової стратегії і програми активізації туристичного потенціалу м. Дніпро на 2018-2020 роки – відповідний проект рішення розміщено на сайті Дніпровської міської ради. Автор ініціативи – Володимир Панченко, депутат міськради і директор «Агентства розвитку Дніпра», впевнений: за три роки місту цілком реально отримувати надходжень від туризму на рівні 3,1 млрд. грн. та 155,5 млн. грн. бюджетних надходжень у вигляді податків. 

Відступати нікуди – конкуренція лише зростатиме 

Попри те, що місто Дніпро відіграє системоутворюючу роль для Дніпровського туристично-рекреаційного регіону, воно відоме в Україні та світі такими унікальними досягненнями як об’єкти нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО − «Петриківський розпис» і «козацькі пісні України», скіфське золото тощо (космічна галузь, хоч і є найбільш впізнаваним у світі згадуванням про Дніпро, поки що не відноситься до туристичних брендів), про жваву динаміку туристичних потоків, притаманну містам-мільйонникам, мова не йде.

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області, чисельність обслужених туристичними підприємствами внутрішніх туристів у 2016 році склала 168 600 осіб, з них частка іноземців, які перебували у закладах короткострокового розміщення, не перевищує 10%. Чисельність екскурсантів у минулому році склала 5609 осіб. Натомість тривалість перебування гостей міста у закладах розміщення має тенденцію до скорочення – від 3,6 ліжко/доби у 2014 р. до 2,8 – у 2016 р.

Навіть якщо взяти до уваги ймовірно високий рівень прихованого турпотоку, що характерно для України в цілому, та зробити припущення, що хоча б 30% від потоку відвідувачів зупинялись у приватних апартаментах або хостелах, які не подають статистичної звітності, та той факт, що до міста з діловою метою, для відвідання івентів або родичів, щодня приїздить не менше 200 одноденних відвідувачів, загальну картину це кардинально не виправить.

Тож, активізація туристичного потенціалу м. Дніпро потребує взаємодії бізнесу і місцевої влади, залучення центральної влади до процесу, системних маркетингових зусиль, промоцію міста на внутрішньому та міжнародному ринках, яка б забезпечила певний рівень обізнаності цільових сегментів та сформувала туристичну цінність міста і зацікавленість у відвідуванні.

До гарного звикаєш швидко. Те що робляться дороги і запускаються нові тролейбусні лінії, будуються нові зупинки і інше, забувається через тиждень. Вірніше, як і всі громадяни світу, містяни і гості міста вважають щось добре нормою через дуже короткий час. І ця норма повинна бути основою для так званого туристичного продукту. Це поняття хоч і включає елементи комфорту, про які я згадував, але все ж є окремим. Туристичний продукт, як і будь-який інший (автомобілі чи ракети, будь що) потрібно створювати, якщо його немає, і розвивати. Якщо цим не займатися, туристичний продукт міста буде і надалі характеризуватись високим ступенем недиверсифікованості і представлений переважно екскурсіями, івентами, орієнтованими виключно на внутрішнього споживача або відвідувача міста, що і так приїхав вже по іншим справам. У такому випадку навіть якщо припустити темпи зростання туристичного потоку і основних його параметрів на рівні 15%, в 2019 році м. Дніпро вийде на рівень… 2013 року (за умови стабільного внутрішнього середовища та незмінної кількості закладів розміщення).

Звичайно, що за цей час наявні лідери розвитку туризму в Україні, турпродукт яких має чітке позиціонування, які вже зараз притягують на себе левову частку турпотоку, отримають ще більшу конкурентну перевагу. Як на локальному рівні (Запоріжжя), так і національному (Київ, Львів, Одеса, Харків, Кам’янець-Подільський, знедавна Житомир, який небезуспішно пробує перетягувати славу космічного міста в туристичному сегменті лише тому, що там є музей Корольова), бо залишатимуться затребуваною альтернативою для внутрішнього туриста.

Подолати перепони 

Туристична інфраструктура поки що не є «головною біллю» міста. Я б і не хотів цього. Туризм – це перспектива, і пропоновані далі заходи по інтенсифікації туристичного потоку розглядаються міською владою, як інвестиційні – ті, що мають приводити все нових і нових туристів. Ми виховані індустріальною суттю нашого міста, яка потім дала поштовх фінансовій і політичній могутності. Та туризм, як окрема галузь, ніколи не розглядався дніпровськими бізнесменами і жителями. Ми навіть маємо певну меншовартість по відношенню до конкурентів. Ну куди нам до середньовічних вуличок Львова і його ратуші… Але. Спілкуючись з львів’янами, що приїжджають до нас, завжди бачиш їх захоплення силою і масштабом нашого міста, нічними клубами, природою, величною рікою, водними видами спорту, і … дуже часто наявністю гарячої води в квартирах, а то і просто регулярного постачання холодної води, чого місто Лева ще донедавна було позбавлене.

Інфраструктура туризму є, але наскільки вона відповідає вимогам бурхливого туристичного міста?

Нині Дніпро пропонує гостям послуги 67 готелів усіх категорій загальною місткістю 3467 місць. Значна частина з них представлена малими готелями від 3 до 20 номерів, в 4-х готелях номерний фонд складає від 40 до 100 одиниць і тільки 3 готелі міста відносяться до формату великих готелів (понад 100 номерів).За даними Дніпропетровського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації, на сьогоднішній день сертифікати відповідності отримали 16 готелів. Єдиним п’ятизірковим готелем у місті є «Україна». 4 зірки мають 5 готелів, 3 зірки – 6 готелів, 2 зірки – 3 готелі, 1 зірку – 2 готелі. На сьогодні жодна світова мережа готелів ще не зайшла в місто. Це складно назвати індикатором інтенсифікації міжнародних зав’язків та інтеграції у світове співтовариство.

У місті поки відсутня система міської навігації: стенди з картами,  системи вказівників до основних туристичних об’єктів й інформаційних табличок на них, маркування основних туристичних маршрутів. 

Ну, про транспорт годі і казати. Тут здавалось би не до туризму. Парк електротранспорту зношений на 80% та потребує заміни і оновлення. Велика кількість маршрутних таксі створює перевантаженість міських вулиць. Але, отримуючи нові тролейбуси, ми не повинні забути, що у транспортних засобах повинні бути оголошення іноземними мовами, без чого користування ним іноземними відвідувачами міста проблематично. Для цього і написана стратегія і програма розвитку туризму.

Я ще з часів роботи в міністерстві економіки приймав участь у створенні великої кількості програм і стратегій, часто вони залишаються на полицях, проте ті, що беруться за основу роботи, дають результат.

У місті діють два залізничних вокзали – Центральний та Південний. Проте, кількість поїздів все ще лишається недостатньою, відчувається нестача місць, а збільшення пасажиропотоку може спричинити потребу у реконструкції Південного вокзалу. Найбільший в Україні і третій в світі за розміром автовокзал також вимагає реконструкції. Не визначена ситуація з аеропортом: повітряне сполучення всього з 6 країнами у купі з обмежувальною політикою «закритого неба» навряд чи в змозі пожвавити потік туристів до міста. Про аеропорт на кожній зустрічі говорять бізнесмени, а для туризму це просто необхідно як повітря. Водний транспорт мав би стати популярною атракцією (у т.ч. для круїзів Дніпром) впродовж періоду навігації як для туристів, так і для мешканців міста. Для цього потрібно реконструювати річковий вокзал і створити стаціонарні причали водного транспорту.

Варто зауважити, що Дніпро хоча і посідає 2-е місце за регіональним індексом ділового середовища (РІДС) серед 24 міст України, субіндекс РІДС 1.14 «Потенціал розвитку туризму» є доволі низьким – 14 місце.

Механізм рушійних змін

Навесні 2017 року Дніпро вперше за останні п’ять років був представлений на XXIII Міжнародній виставці «УКРАЇНА – подорожі та туризм» (UITT 2017). Маркетинг міста, як туристичної дестинації, має бути більш системним та агресивно цілеспрямованим.

Пропонується 5 туристичних концептів.

Перший – «Міський туризм»– має розвиватися за декількома напрямками. «Round-bus» – автобусна екскурсія центром міста з оглядом основних архітектурних пам’яток. «Дніпро міжнаціональний» повинен демонструвати, наскільки історія Дніпра тісно пов’язана з історією кількох національних громад (єврейська, німецька, польська, бельгійська). Так, «Дніпро єврейський» включає екскурсію до Міжнародного єврейського центру «Менора», місцями дніпровського єврейства, дегустацію страв і напоїв єврейської кухні. Відповідно і «Дніпро німецький». Для молоді цікавим має стати «Дніпро нічний», а для гурманів – «Дніпро гастрономічний». «Дніпро-форпост» – відвідування музею АТО, Алеї пам’яті загиблих в зоні АТО і Революції гідності, обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, участь в фестивалях патріотичної тематики.

Другий концепт – «Дніпро на Дніпрі»– містить 3 напрямки: «Дніпро місто трьох фортець» (водна тематична екскурсія акваторією Дніпра, участь в етнічних та козацьких фестивалях з дегустацією страв та напоїв української національної кухні),  «Дніпро спортивний» (заняття яхтингом і каякінгом, участь у спортивних заходах з водних видів спорту – регата тощо), «Дніпро рекреаційний» (відпочинок на пляжах міста, круїзи по Дніпру).

Третій концепт – «Дніпро інноваційно-космічний»– сприятиме підвищенню інтересу до точних наук і програм лідерства. Оскільки Дніпро є національним лідером у запровадженні концепції Smart-місто, головний акцент ставиться на знайомство з інноваційними технологіями. Концепт передбачає різні формати відвідання ракетобудівного комплексу ВО «Південмаш» та КБ «Південне», Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова та участь у Міжнародних і Всеукраїнських конференціях відповідної тематики, Центру інноваційних технологій «Парк ракет». Запланована участь у Міжнародній космічній вечірці «Yuriy`s  Night» (12 квітня – світ сприймає це як визначну подію – політ в космос, ми схоже декомунізували цю дату, треба відновлювати) та інші тематичні «космічні» розваги.

Четвертий концепт – «Дніпро індустріальний» – включає пізнавальні екскурсії підприємствами міста, які уособлюють славу Дніпра, як індустріального, наукового та культурного центру України.

І нарешті, п’ятий концепт– «Дніпро MICE»– спрямований на збільшення до міста потоку ділових туристів з різних регіонів і країн світу, основною метою яких є відвідання конференцій, виставково-ярмаркових заходів, бізнес-зустрічі тощо.

Та окреслити концепції – це лише пів справи. Їх впровадження потребує вирішення ряду стратегічних цілей та завдань.

По-перше, задля вдалого розвитку туристичного продукту м. Дніпро потрібна підтримка, реставрація, реконструкція, відновлення існуючих «якірних» об’єктів за кожним з напрямів концепту – будівель, історичних об’єктів, гребного каналу та річкового вокзалу. А також – створення нових «якірних» об’єктів (Парку тоталітарного періоду, інфраструктури змагань з водних видів спорту на Фестивальній набережній, облаштування територій  фортець Стара Самар (Новобогородицька), Старі Кодаки, будівництво виставкового центру в м. Дніпро). Створення віртуальних турів, 3D-моделювання екскурсійних маршрутів. Разом з проведенням традиційних розважальних, музичних, патріотичних фестивалів (День міста, JazzFest, Дніпро-Самар-Фест, фестиваль німецької культури, Свято Пурим), потрібні тематичні івенти за напрямками концептів (Comic-Con, Техфест, Робот-фест, IT-фест, Comic-Con, Техфест, Робот-фест, IT-фест, Індастріалнайт). Що надасть додаткового поштовху розвитку торгівлі тематичними сувенірами.

По-друге, розвиток туристичного простору повинен передбачати більш якісне облаштування основної туристичної осі – «залізничний вокзал»-«аеропорт» (обладнання оглядового майданчика на площі Слави, встановлення інформаційних табличок на всіх туристичних об’єктах міста та розміщення туристично-інформаційних електронних терміналів, благоустрій парків, облаштування Театрального бульвару в «Арт квартал», розвиток транспортної інфраструктури з урахуванням потреб туристів).

По-третє, ефективна промоція м. Дніпро та його туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках неможлива без агресивної рекламної кампанії. І тут стандартні засоби маркетинг-просування (поліграфічна та digital-продукція) та інноваційні підходи повинні працювати на створення парасолькового (зонтичного) бренду м. Дніпро.

Все це, звичайно, потребує, з одного боку, системної роз’яснювальної роботи із різними верстами населення, підприємцями (запровадження навчальних програм, у т.ч. онлайн-курсів, створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації екскурсоводів і гідів-перекладачів, довідника щодо роботи з туристами для представників дотичних служб). З іншого боку, потрібна зміна певних бюрократичних процесів. Адже тягне за собою приведення до відповідності низки нормативних актів.

Та головне те, що, за оцінкою робочої групи, яка розробляла нову стратегію і програму активізації туристичного потенціалу м. Дніпро, за рахунок усіх цих заходів до 2020 року туристичний потік зросте до 655 тис. осіб на рік. З них 40% складуть дорослі, які не організовані в спеціальні тури, і мають витратити, перебуваючи в місті, близько 3-5 тис. грн. Ще 10% туристів приїде з інших країн, а їх «загальний чек» складатиме 10-15 тис. грн. Завдяки імплементації нової стратегії і програми за три роки місту цілком реально отримувати надходжень від туризму на рівні 3,1 млрд. грн. та 155,5 млн. грн. бюджетних надходжень у вигляді податків на рік. Витрати бюджету мабуть цікавлять усіх. Чи потрібні вони? Звичайно, у програмі це пропонується: 3 роки – 73 млн. 703 тис. грн., з яких 44 млн. 312 тис. грн. – кошти міського бюджету, решта – залучені інвестиції. Поштовх до розвитку потрібно робити спільними зусиллями бізнесу і влади. Так відбувається в кожному секторі, туристичний – не виключення.