Про те, що до 2022 року на відстані 5 км від центру міста, на Слобожанському проспекті, розпочне повноцінно функціонувати сучасний індустріальний парк «INNOVATION FORPOST», залучивши близько 2,7 мільярда гривень інвестицій – чути не лише у Дніпрі. До міста приїздять всесвітньо відомі візіонери, фахівці з ревіталізації промислових центрів у різних країнах. Адже проект доволі амбіційний, з конвергентними рішеннями (як, наприклад, Hyperloop).

Тож, журналістка «Дніпропетровської панорами» Катерина Гаценко поспілкувалась з директором «Агентства розвитку Дніпра» Володимиром Панченко, аби дізнатись останніх та найактуальніших подробиць щодо впровадження проекту.

Приплив туристів і вирішення міських проблем

– Як проходить розвиток «Innovation Forpost»?

– Координацією розвитку індустріального парку місто займається від початку і до кінця. Було кілька етапів планування. Перш за все, агентство розробило концепцію парку. Тепер ми готуємося до проектування. Зазначу, що після реалізації цієї фази проекту, Дніпро зможе отримувати технічну допомогу, кредити, гранти, а також внутрішні та зовнішні інвестиції. Паралельно йде тривалий процес оформлення безлічі різних документів. Промислову зону в 61 га з 145 будівлями, більшість з яких підлягає демонтажу, браунфілд – територію, нам передав завод «Інтерпайп». До речі, багато робіт вони виконують самі: серед них розподіл земельних ділянок і аналіз певних об’єктів.

– З якою метою «Інтерпайп» передав землі у володіння міста і яку вигоду він в результаті отримає?

– Земля і так міська, «Інтерпайп» платить за неї орендну плату. Безсумнівно, «Інтерпайп» отримає економію на орендній платі за землю.

Також це підприємство зацікавлене в тому, щоб поруч з ним розвивалися різні супутні бізнеси. «Інтерпайп» дуже сучасне підприємство, 70% його продукції йде на експорт. У разі успішної реалізації проекту «Innovation Forpost» поруч із заводом буде кілька інноваційних підприємств. Можливо – постачальників «Інтерпайпу», а також – лабораторії та дослідні центри.

Наразі ми маємо домовленість з Міністерством інфраструктури щодо проекту Hyperloop – шостого виду транспорту, який поєднує в собі й космос і літак, залізницю і трубопровідний транспорт. «Інтерпайп» також, як і місто в особі «Агентства розвитку Дніпра», увійшов до групи Hype.ua. В рамках цього проекту завод зможе продавати труби зі сталі діаметром 3,7 метра, необхідні в проекті. Поки що, Hype.ua – це просто фантастика для нашої країни, але в разі успіху держава зможе отримати замовлень на мільярди доларів, і стільки ж зовнішніх та внутрішніх інвестицій.

– Які актуальні проблеми міста зможе вирішити поява індустріального парку? Скільки робочих місць тощо?

– Після завершення будівництва індустріального парку, в Дніпрі з’явиться близько 5 тисяч робочих місць. Коли я говорю про робочі місця, всі питають, а як же душа міста, а як же його розвиток. Так, звичайно, ми цим займаємося – в агентстві є гуманітарний департамент. Але, без грошей важко розвивати душу, і саме робочі місця дають додаткові податки в міський бюджет. Позитивний імідж – дуже важливий. Завдяки реалізації подібних проектів місто зможе отримати кошти на усунення актуальних проблем, наприклад, ремонт доріг, почнуть надходити зовнішні та внутрішні інвестиції.

Співпраця з інвесторами

– «Агентство розвитку Дніпра» займається залученням інвестицій. Чи вдалося вже знайти зацікавлених інвесторів?

– У нас вже є запити на два майданчики проекту в промисловій зоні. Це міжнародні інвестори. Є інвестори, зацікавлені в будівництві експоцентру на 12 тис. квадратних метрів, торгової та IT-зон. Інвестори є з українським корінням і іноземні.

У нас є запит від асоціації індустріальних парків Туреччини. Але перш ніж інвестувати в інфраструктуру індустріального парку і залучати інвесторів з Туреччини, вони хочуть, щоб в Україні прийняли ряд законів для розвитку бізнесу: додаткові пільги на податок і прибуток, ПДВ.

Співпраця з США в будівництві парку поки що не дуже реальна. Але, це теж не догма. Наприклад, у нас є домовленість з Міністерством інфраструктури, що в рамках їхнього проекту щодо закупівлі локомотивів General Electric в рамках локалізації, яка повинна бути 40%, ми будемо розвивати спільно з бізнесом виготовлення комплектуючих. У нас з міністерством йде позитивне підштовхування один одного до діяльності.

Був би ще більший попит на індустріальні зони в Дніпрі, якби ми зробили справжнє велике роуд-шоу. Звичайно, воно коштує грошей, але воно потрібне. У бізнесі все розуміють, що на виставках потрібно брати участь. А коли ми виходимо на рівень міста і держави, то на жаль, не завжди є розуміння. В першу чергу під впливом громадськості, яка говорить, що це дурні витрати. Тільки хтось поїхав і домовився в Сіетлі про бізнес-співпрацю, так відразу люди починають питати: «Чому не збудували «тротуарчики» на ці гроші?».

Ми не хочемо, щоб у нас були нещасливі інвестори. Інвестори – вони, як горобці. Коли ти насипав їм корму, вони прилітатимуть дуже довго, але в разі безпеки, відлітають швидко й одночасно. Ми служимо інвесторам. Мер Борис Філатов завжди говорить, що якщо буде справжній інвестор з бажанням вкладати й створювати робочі місця, то він за таким паном носитиме портфельчик. Це і є наша функція, як проектного офісу мера. Ми, правда, ще і сильно напружуємося, щоб цього інвестора заманити в місто.

Труднощі проектування

– З якими головними труднощами ви стикаєтесь, розробляючи план будівництва індустріального парку?

– Це незвичний проект, в Україні, до речі, немає жодного успішного парку, який би діяв. У 2005 році за прем’єрства Юлії Тимошенко було раптово ліквідовано 24 спеціальних економічних зони. Інвестори були обмануті, адже їм говорили що це законодавство – на 30 років, а все скінчилося за 4 роки, бізнесмени втратили гроші й перспективи. Накреслити проект не так складно, як переконати бізнес, що це йому вигідно і що це надовго. Є дрібні складнощі, нашталк непорозуміння громадян. Наприклад, недавно було кілька незадоволених висловлювань про бульвар імені Стіва Джобса (у нас в індустріальному парку є необхідність назвати три нові вулиці). Деякі дніпряни порахували неправильним називати вулицю іменем іноземного винахідника. «У нас що немає своїх відомих діячів?» Або «Невже не можна знайти когось з українців», – говорили вони. Багато людей не вірять в успіх проекту.

Деякі наші колеги взагалі вважають, що ми неправильно називаємо наш парк, адже в світі створюються технопарки, а не індустріальні. Це юридична тонкість. Ми відповідаємо, що ми не дивимося назад в індустріальне минуле, і йдемо тільки вперед. Просто в Україні є певна юридична форма, згідно із законодавством, яка зможе полегшити життя бізнесменам. До речі вона пов’язана частково з тим, що навіть вимовляти слово «спеціальний режим» після несправедливої боротьби зі спеціальними зонами було непристойно. А так це просто оазис для бізнесу, де йому буде трохи комфортніше, ніж в інших місцях.

Я був з мером у складі дніпровської делегації в місті Поханг, Південна Корея. Місто – 500 тисяч жителів. У 1955 році у них йшла війна по всій території, це в 100 разів гірше, ніж наша сьогоднішня війна, яка є, але все ж обмежена Донбасом. А через 20 років вони вже зуміли стати передовими в багатьох областях. Поханг – місто таке ж, як і Дніпро, має індустріальний заводи, є місто утворююче підприємство – виробляє сталь з руди. Зазначу, що Поханг має бюджет в 10 разів більший, ніж Дніпро.

В цьому місті є і спеціально побудовані вулиці для затишних прогулянок і канал. Але є і величезний технопарк, який співпрацює з університетами, побудований за гроші міста. Але не тільки інфраструктура, а все наповнення – від мікроскопів до фіранок на вікнах, в самій мальовничій зоні, зі спеціально висадженим сосновим лісом. Завдяки цьому студенти можуть отримувати пільги й навчатися інновацій, оренда обладнання символічна – 1 долар в місяць, а коштує мільйони доларів.

Лише уявіть собі, є потужна наявна промисловість, а вони все одно будують індустріальний парк. Бізнесмени починають будувати безліч підприємств в індустріальній зоні.

Все це призводить до того, що не тільки збільшується потік в бюджет, а й диверсифікується, щоб не залежати тільки від металургійного гіганта, який до речі знаходиться за півкілометра від центру, і не забруднює місто. Таким чином, місто закладає бюджет у своє майбутнє.

– Тобто ви за спеціальні режими для бізнесу?

– Так, але треба щоб це підтримувалося й урядом України. Нещодавно Міністр фінансів пішов у відставку, він був категоричним противником будь-якого стимулювання бізнесу. Можливо, це й на краще. Сподіваюся, новий міністр зможе знайти можливості для розвитку нових інструментів для поліпшення ситуації для бізнесу, і наше місто цим скористається.

– Як з’явилася назва «Innovation Forpost»?

– В рамках стратегічних сесій в агентстві. Напевно, це під впливом того, що Дніпро став форпостом української державності в 2014 році. Місто стало символом боротьби. Ми активно просуваємо цю ідею в нашому проекті. Тому Forpost. Проект, пов’язаний з розвитком інновацій, тому й Innovation.

– Коли почнеться проектування дорожньо-транспортної інфраструктури та інженерних мереж? Чи є вже приблизні терміни початку будівництва?

– Усі терміни залежать від проектування. Ми хочемо, щоб воно закінчилося до кінця жовтня. Після цього ми зможемо почати будівництво. Воно повинно йти в паралелі з проектуванням і будівництвом об’єктів. У нас вже зараз є запити від інвесторів. І їх кількість збільшуються в геометричній прогресії. І чим ближче ми будемо до побудованої інфраструктури, тим більше запитів отримаємо. Хоча, як я вже говорив, сьогодні є багато переговорів і багато компаній приходять з інноваційної сфери. Наприклад, вже сьогодні одна компанія планує виробляти продукцію, друкуючи вироби на 3D-принтерах.