Дніпро 4.0:

Ребрендінг та міські «міфи»

Презентація для дискусії

Необхідність дискусії

 

  • Зробити своє місце проживання комфортним є потребою цивілізованої людини. Як правило дискусії про це стосуються розвитку технологічної та соціальної інфраструктури. Особливо це стосується високоіндустріалізованих міст, таких  як Харків і Дніпро
  • Однак є необхідність розглядати цю тему у контексті комфортної урбанізації.

1Для бізнесу дуже часто потрібно шукати міські території, які можна освоїти під забудову. В той же час, заробивши гроші на таких проектах, самі ініціатори і власники не хочуть жити у ними ж створеному міському ландшафті. Навіть ті нечисленні  пам’ятки архітектури, які дісталися нам у спадщину від радянської епохи  неприборканого урбанізму та відсутності смаку, поглинаються все більше новими об’єктами . І не дивно, що молодь вибирає для свого проживання Мюнхен, Відень, Париж, Монреаль і Торонто

 

[spacer height=”20px”]Негативи і позитиви урбанізації

2

  • Урбанізація є невідворотним процесом. Найновіші технології, найталановитіші винаходи, найбільші ресурси, найкраща інфраструктура  споживання та відпочинку концентруються у великих містах
  • Урбанізація несе з собою також негативи – збільшення екологічного навантаження на людину, стреси та інші чинники, які нівелюють досягнення цивілізації і роблять проживання у великих містах некомфортним. Деякі міста не витримують конкуренції через відсутність візії розвитку[spacer height=”20px”]3
  • Кращі світові приклади поєднання промислової, фінансової, інфраструктурної, культурно-історичної та відпочинкової складових показують, що життя у великих містах може бути привабливим
  • В умовах глобалізації конкуренція за людський потенціал, який є основою інвестиційної привабливості, є міжнародною

[spacer height=”20px”]Ребрендінг міста[spacer height=”20px”]

4

  • Проведення ребрендінгу  міста одночасно з  створенням відповідних нових зон комфорту сприятиме притоку  представників  Industry 4.0, представників  туристичної

міські «міфи»  комфорту, вибравши кілька головних тем і зосередивши на них ресурси

[spacer height=”20px”]Дніпро – фінансово – індустріальний і культурний центр Східної Європи[spacer height=”20px”]5

  • Центральне розташування в Україні, цікаві ландшафтні можливості та наявність великої ріки, в поєднанні з досягнутим економічним рівнем дає можливість створити максимально комфортні умови проживання та
  • Створення психологічного комфорту неможливе без культурних, історичних і ландшафтних прив’язок і так званих міських «міфів», які раціональне буття наповнюють уявленнями про існуючий і зниклий світ

[spacer height=”20px”]Формування єдиного зображення на основі пластів історії[spacer height=”20px”]

7

  • Як у програмі Photoshop, окремі шари (пласти) історії мають різне забарвлення, але вони дають дуже яскраву картину світу, якою живуть містяни і передають її гостям та тим, що розглядає для себе питання, куди переїхати жити
  • У Львові люди захоплюються не тільки тим, що бачать, а й тим, як про це розповідають. Бо красиві будівлі XVII – XIX ст.

не менш важливі, ніж інтригуючі історії[spacer height=”20px”]6

  • Розвиток збалансованої урбаністичної міфології з урахуванням великої кількості історичних шарів і їх детальною розробкою зробить місто відомим як історичне місце і культурна столиця в Україні і в світі[spacer height=”20px”]8
  • Це дасть можливість сформувати філософську і ідеологічну базу для творення привабливого образу міста і залучення спеціалістів та капіталів для розвитку нових галузей економіки

[spacer height=”20px”]Пласт1: Докозацький період[spacer height=”20px”]

11На лівому березі, при впадінні ріки Самари в  Дніпро, ще у IX сторіччі існувало Улицьке слов’янське поселення

[spacer height=”20px”]10Землі, на яких розташувався нинішній Самарський район міста Дніпро, а саме території Придніпровська,  Старої Огріні, Чаплів ще пам’ятають стоянки древньої людини, заможні поселення Київської Русі

[spacer height=”20px”]Пласт 2: Козацький період

 

  • Унікальним підходом є розглядати історію козацтва, як загальноєвропейського рицарського феномену

та як місто трьох фортець12

13

14

Пласт 3: Імперський період

  • Зв’язок з двома імперіями – Російською (проект третього Риму у вигляді будівництва столиці імперії – Катеринослава) та імперією Річ Посполита:
  • Місто Дніпро як частина європейської цивілізації має не так багато архітектурних пам’яток, але заповнювати цю прогалину

    вербальними месиджами та новотворами

[spacer height=”20px”]Пласт 4 : Індустріалізація ХІХ ст.

  • Після того як Олександр Поль знайшов промислові поклади залізної руди,

по справжньому постало  місто Катеринослав : у процесі  «металургійної лихоманки»  – бельгійські, французські і німецькі компанії  сприяли бурхливому розвитку регіону

Пласт 5: Радянський період

  • Комуністична епоха була дуже болючим періодом в історії народу, принісши великі страждання
  • Однак радянський період може бути представлений спеціально створеним парком радянського періоду, куди можна зібрати монументи тоталітарної доби не тільки з Дніпра, але  і з різних куточків України, який буде надзвичайно привабливим для  всіх і особливо – для іноземних туристів

Пласт 6 : Період українізації  ХХ ст.

  • Українське “розстріляне відродження” – духовнокультурне та літературномистецьке покоління 20-х— початку 30-х рр. XX ст., що дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом,займало значне місце в Катеринославі Дніпропетровську

Пласт 7: Таємна доктрина

  • Окремим міським міфом має стати історія О.П.Блаватської. Всесвітньовідомий філософ народилася в Катеринославі. Її вважав своїм вчителем Махатма Ганді
  • Маючи на меті розвиток мультикультурності, існує можливість позиціонування міста Дніпро як джерела світової толерантності, прогресу без насильства

Пласт 8 : Промислові ландшафти – основа туристичних парків

  • Промисловий туризм – абсолютно природна річ для «міста чавуну і сталі», як ще й досі називають Дніпро
  • Відвідування нових підприємств може бути таким же цікавим,як і організація й на територіях заводів, що закриваються як це зробили в Німеччині

Ребрендінг. Політичний аспект

  • Даний проект дозволяє проводити «м’яку» декомунізацію та комфортне позбавлення імперських міфів, коли зміни назв та символів відбуваються на позитиві, а не негативі. Замість тотального знищення символів попередніх епох та неприємних різним прошаркам населення міфів громадянам пропонується нове інформаційне наповнення. Заперечення старого доповнюється новими пластами історії

Інститут суспільних досліджень

  • Ініціатором проекту ребрендінгу є Інститут суспільних досліджень – громадська ініціатива, а також незалежна науково-дослідна  та

просвітницька організація. Активність  відбувається  з 2003 року.

  • Діяльність Інституту спрямована на дослідження та популяризацію історії українського козацтва , історії ХХ століття, ознайомлення населення з національними традиціями та минулим свого

 

народу

Наукові дослідження

  • Історія українського козацтва та Запорозької Січі
  • Українське степове порубіжжя ХVIII століття
  • Козацтво Гетьманщини
  • Український визвольний рух першої половини ХХ ст. Економічна платформа українського націоналізму • Історія української консервативної думки ХХ ст. • Діяльність ОУН

Науково-організаційна та просвітницька робота

  • Проведення наукових конференцій з актуальних питань української історії
  • Створення документальних фільмів
  • Організація і проведення конкурсів з історії для школярів
  • Підтримка сайту, де розміщуються наукові статті й монографій з історії України XV — ХХ ст.
  • Проведення презентацій книг з актуальних проблем історії України

 

Share This